Виявляється, майже покійний зі світом Запорізький автозавод колись міг стати виробником малотоннажних вантажівок. У 1995 році була розроблена модель під назвою «Снага» ЗАЗ 2301. Дослідний зразок мав вантажопідйомність в 1 тонну і двигун об’ємом 1,7.
На базі цієї вантажівки планувалося створити ціле уніфіковане сімейство комерційних автомобілів. Однак з невідомих причин «Снага» не була запущена в серію, і цю нішу на ринку щільно зайняла російська «ГАЗель». Хоча, судячи з коментарів у соцмережах, запорізька вантажівка навіть зовні виглядає симпатичніше російського аналога.
На борту моделі був присутній двигун 1,7 літра. Подібний вибір на користь мотора слабкої потужності пояснювався декількома причинами. По-перше, конструкція вантажівки не вимагала наявності великого ресурсу. По-друге, даний двигун дозволяв економити на витраті палива, яке було мінімальне. По-третє, сама машина призначалася виключно для локальних перевезень на короткі відстані, що також робило установку потужного движка неактуальною. Автомобіль цілком міг би мати успіх серед приватних перевізників і невеликих торгових компаній. Оренда фури коштувала б величезних грошей, а покупка ЗАЗ-2301 “Снага” навряд чи вдарила б по кишені і в той же час дозволила б отримати актуальний транспортний засіб, відповідний експлуатаційним завданням. Та й запчастини на нього коштували б напорядок дешевше. Наприклад, котушки запалювання для КІА Seed рази в 1,5-2 стояла б дорожче ніж на ЗАЗ 2301.
Внутрішній салон, як власне і весь автомобіль, не уявляв собою будь-яких інновацій. Вітчизняний розробник зробив ставку на простоту і легкість. Машина не передбачала комфортабельних і затишних поїздок. У салоні було присутнє два місця: одне для водія, інше для пасажира. Витягнуте лобове скло вигідно доповнило габаритну приладову панель і досить великі сидіння. На відміну від багатьох аналогових фургонів з азіатського ринку ЗАЗ-2301 “Снага” був компактним, але в той же час просторим і зручним автомобілем, в якому можна було легко розміститися вдвох.
Зрозуміло, вантажний фургон був адаптований для особливостей українських автомагістралей. Високий кліренс, а також якісно підготовлена підвіска дозволяли без особливих проблем пересуватися як по якісно новій дорозі, так і по характерному бездоріжжю. При цьому базова збірка машини не припускала наявності будь-яких зайвих деталей. Даний підхід головним чином звільняв водія від деренчання і хрускоту, який характерний для багатьох вітчизняних автомобілів, що розвалюються через постійні вибоїни на дорогах.
З фінансових причин випуск вантажних автомобілів в 1995-му році не мав успіху. Багато в чому цей факт пояснюється і тим, що саме в цей час на український ринок хлинула велика кількість зарубіжних виробників. Головним чином складно було змагатися з азіатськими фургонами, які, хоч і поступалися нашому виробникові, але володіли привабливою низькою вартістю, що зумовило рішення багатьох покупців.
