Бронемашина Oncilla вже понад пів року успішно експлуатується у ЗСУ, про всі її особливості та що про неї говорять військові – у ексклюзивному відео Defense Express.
Oncilla – бронетранспортер з колісною формулою 4х4, першу партію яких вперше було передано до українського війська у 2020 році. Фактичне збирання цієї машини виконується на потужностях “Науково-виробнича компанія “ВК Система”, яка знаходиться у Василькові під Києвом.
Defense Express мав унікальну нагоду зафільмувати Oncilla-M, бронемашину з повноцінним бойовим модулем, перед тим, як партію цих БТРів передали до Збройних Сил України, а також поспілкуватися з бійцями, які експлуатують її вже понад пів року.
Мусимо визнати: якщо зовнішні риси корпуса добре знайомі, то ось в середині починаються приємні сюрпризи.
Наприклад, замість традиційних для української бронетехніки “будильників”, на панелі водія в Oncilla – монітор, на який виводяться вся необхідна інформація та індикація, а також зображення з камери заднього ходу та приладу нічного бачення.
Щобільше, аналогічний монітор і у командира машини, що дозволяє йому слідкувати за ходовими параметрами не “дивлячись під руку” водію.
З додаткових цікавинок – повністю автоматизована система контролю тиску у шинах, яка керується з кабіни, на противагу рішенню, коли для цього необхідно виходити з машини та регулювати його вручну. А також перехід у “нічний режим”, коли натискання однієї клавіші гасить фари та ілюмінацію всередині бронемашини, а також вмикає прилад нічного бачення.
Ще більше несподіванок виявилось у бойовому модулі Oncilla, який розрахований на 12,7-мм кулемет НСВТ, точніше – його системі керування та прицільному комплексі.
По-перше, бойовий модуль оснащений тепловізором, а не електронно-оптичним перетворювачем, який зазвичай встановлюють у вітчизняні бойові модулі.
У парі з ним працює телевізійний канал з зумом, орієнтовно, понад 10 крат та більш ніж якісною “картинкою”.
Щодо інтерфейсу бойової системи, то в ній також є декілька зручних функцій, наприклад, режим “картинка в картинці”, коли на ширококутний огляд накладається збільшене зображення, або оптичний канал поєднується з тепловим спектром. Це значно швидше ніж перемикати режими.
По-друге – у турелі використані не крокові двигуни, а сервоприводи, які мають у рази кращу “дискретність” керування та дозволяють швидше та легше керувати модулем. А замість традиційної “чебурашки” чи ще більш архаїчних приводів наведення – “крутилок”, використано джойстик.
Це дозволяє керувати бойовим модулем однією рукою. До того ж він оснащений “запобіжником”, який унеможливлює випадкові рухи модуля, наприклад, коли оператор тримається за джойстик під час руху машини.
Водночас бійці з якими спілкувався Defense Express в першу чергу наголошували на комфорті Oncilla – низький рівень шумів під час руху та наявність кондиціонера, стабільну роботу 190-сильного мотора Deutz з коробкою автомат на всіх режимах від бездоріжжя до траси, автоматизацію систем та їх керування одним натиском на клавішу.
Крім того, враховуючи те, що машина долає 1,5-метрові броди та має спеціальне рознесене протимінне дно, то для відкачування води між днищами вона оснащена помпою. На противагу, у багатьох інших зразках – для цього необхідно залізти під машину та відкрити спеціальний лючок.
Так вийшло, що Oncilla завжди порівнювалась з “Дозор-Б”, який поки проходить кваліфікаційні випробування, проте ми в цій публікації не буде це робити. Водночас сподіваємось, що обидві ці машини будуть направлені на порівняльний огляд, який ми детально висвітлимо.
