Реалізація контракту з чеською компанією Excalibur Army на постачання нових самохідних 152 мм гаубиць Dana-M2 враховує ключові побажання української сторони. Це терміни поставки, ефективність бойового застосування, а також кооперацію з українськими підприємствами для локалізації низки виробничих процесів зі збирання САУ Dana-M2.
Про це редакцію Defense Express повідомили представники чеської компанії Excalibur Army, яка відповідає за контракт, подробиці якого викликали широкий розголос в Україні.
“Контракт на постачання САУ Dana-M2 передбачає і крупновузлове збирання на території України, і розширення виробництва складових цих артсистем та їхнє обслуговування і, при потребі, – модернізацію на потужностях українських оборонних підприємств.
Ці питання обговорювались з Україною і вони достатньо деталізовані з нашого боку як по етапам, так і по обсягам локалізації.
Все це є необхідним з огляду на вимоги національного законодавства України щодо офсетних зобовязань для постачальника, якщо сума закупівлі перевищує 5 млн євро.
Проте які саме компанії та заводи будуть залучені до процесу втілення офсетних зобов’язань – має вирішити українська сторона.
Але, звісно, це підприємство чи підприємства повинні мати певний виробничий та кадровий потенціал, аби наші спільні зусилля мали позитивний результат.
Також з нашого боку однозначно йдеться про навчання військового персоналу Збройних сил України для того, аби наші нові зразки САУ Dana M2 якісно обслуговувались і ефективно застосовувались за призначенням.
Ми сподіваємось, що інформація про наші пропозиції була доведена до політичних кіл в Україні, де зараз дуже гаряче обговорюють питання щодо умов та перспектив цього контракту”, – повідомили Defense Express представники компанії Excalibur Army.
Очікування
У планах Міноборони України – отримати 26 одиниць модернізованих колісних самохідних артилерійських установок Dana М2 від чеської компанії на загальну суму 40,3 млн доларів. Місяць тому першим цю інформацію оголосив начальник ракетних військ і артилерії ЗСУ генерал Андрій Маліновський.
За його словами, закупівля й постачання 152-мм самохідної гаубиці Dana M2 виробництва Республіки Чехія потрібна насамперед для заміни причіпних гармат типу Д-20.
“Передбачається закупівля саме нового озброєння з повним запасом ресурсу, бо наявні в ЗСУ артилерійські гармати вже тривалий час перебувають в експлуатації.
Закупівля Dana М2 надає можливість у відносно короткий час доукомплектувати та переозброїти артилерійські підрозділи бригадної ланки сучасними зразками артилерійського озброєння та інтегрувати їх у єдину систему управління та керування вогнем артилерії, що прийнята на озброєння ЗСУ.
Досвід вірмено-азербайджанського конфлікту підтверджує ефективність застосування самохідних гаубиць типу Dana M1 в ході бойових дій”, – підкреслили у Міністерстві оборони України.
“Вибір також обумовлений максимальним наближенням до вітчизняної системи логістичного забезпечення Збройних сил, можливістю запозичення технологій для вітчизняних підприємств та подальшого переходу зі 152-го на 155-й калібр стандарту НАТО”, – наголошують у Міноборони.
“Байрактару” пощастило більше
Рішення про закупівлю чеських САУ для Збройних сил України було ухвалено ще у 2018 році. Після засіданнь РНБОУ та відповідного Указу Президента щодо впровадження негайних заходів задля посилення боєздатності Збройних сил. Ці документи й досі є режимними, проте суть їх від цього не змінюється. Вони легітімізували роботу над низкою контрактів: закупівля турецьких безпілотників Bayraktar TB2, самохідних САУ і іншими.
При цьому – як приклад – рамкову угоду щодо закупівлі оперативно-тактичних безпілотників Bayraktar TB2 підписали у листопаді 2018 р. А вже у січні 2019 р. був підписаний контракт на придбання шести таких БПЛА та трьох станцій управління на суму $70 млн. У березні того ж року перші комплекси прибули до України.
З самохідними “Данами” так блискавично не вийшло. Хоча рішення на користь САУ Dana у модернізованій версії M2 було ухвалено достатньо швидко. Головними факторами для вибору саме цієї системи стали вартість, ефективність, і, чи не головне, можливість імпорту до України.
ДК “Укрспецекспорт” спільно з представниками Збройних Сил України опрацьовував питання постачання самохідних гаубиць Dana-M2 виробництва чеської компанії Excalibur Army spol. s.r.o., починаючи з 2018 року.
Йшлося про постачання 66 одиниць. Проте згодом Міністерство оборони України зменшило кількість запланованих до закупівлі САУ до 26 одиниць. Зменшення кількості, як стверджувалось, було пов’язане з фінансовими можливостями Міноборони. При цьому варість однієї САУ Dana у версії М2 залишилась майже незмінною – в межах 1,5 млн.
Dana. Нарощування потенціалу
САУ Dana була розроблена у Чехословакії і у 1977 році під індексом ShKH vz. 77 стала на озброєння армії цієї країни. Dana ShKH vz. 77 також перебуває на озброєнні Польщі. Свого часу ці САУ купила і Грузія. А Азербайджан закупив вже модернізовану Dana M1 та успішно використав її під час війни за Нагірний Карабах.
Різниця між Dana ShKH vz. 77, Dana M1 чи Dana M2 доволі велика. Мова йде і про різні шасі, і про зміни у системі управління вогнем, і про глибоку цифровізацію комплексу, включно з обладнанням кожної САУ у версії Dana M2 автономними засобами навігації та орієнтування. Про все це ми детально розповідали у наших попередніх публікаціях.
На чеській САУ можуть застосовуватися активно-реактивні снаряди з дальністю дії до 25,5 км.
Система автоматичного налаштування положення гармати ASAP з системою управління боєприпасами на Dani M2 зменшила час розгортання САУ у бойове положення до 90 секунд, а згортання – до 60 секунд. Такі дані представлені у рекламних проспектах від Excalibur Army.
Що ж до вогневих можливостей, то чеська 152 мм САУ може використовувати стандартні постріли для гаубиць Д-20 та САУ 2С3 “Акація” – це саме те, що Міноборони України назвало “максимальним наближенням до вітчизняної системи логістичного забезпечення Збройних сил”. Потужності цих пострілів достатньо для вогню по ворогу на відстань до 19-20 км.
А для розширення бойових можливостей на чеській САУ також можуть застосовуватися нові далекобійні HE ER-HB та активно-реактивні снаряди DN1CZ, які здатні знищувати цілі на відстані до 25,5 км.
Вкупі зі швидкістью пересування самохідної САУ Dana M2, малим часом на розгортання, прив’язку до місцевості, проведення вогневого удару та згортання – все це майже ідеальне втілення модної концепції застосування артзасобів у сучасних конфліктах під назвою hit and run – “бий та біжи”. Щоб влучити і вижити.
Ціна питання
На тлі цього цікавий факт. У 2017 році Чехія планувала провести модернізацію своїх 33 одиниць Dana ShKH vz. 77 до рівня M1M. Ці роботи були оцінені у 60 млн доларів, тобто по 1,8 млн доларів за одну САУ.
Це для власної армії і ця робота мала проводитись підприємствами чехословацього холдингу СSG, до складу якого входить як безпосередньо Excalibur Army, так і виробник шасі Tatra.
Проте у 2018 р. рішення про глибоку модернізацію “Дан” у Чехії, попри усі можливості для цього, було скасовано. І згодом у Празі заявили про готовність придбати 52 фанцузьких САУ Caesar загальною вартістю у 249,2 млн доларів. Тобто ціна французьких САУ для Чехії, як країни НАТО, становила 4,8 млн доларів за одиницю.
За такого розкладу, якби раптом Україна вирішили брати не “Дану”, а “Цезаря”, то зі своїм обмеженим бюджетом Збройні Сили України могли б розраховувати лише на вісім французьких САУ. Ну, це звісно, за умови, що французський Nexter погодився б нам їх продати…
Проте чи вірною є інформація про те, що у 2018 році “Дана” у версії М1-М пропонувалась компанією “Ескалібур” по ціні значно дешевшій. Лише по 812 тис. євро за САУ?
На цьому наголошував, зокрема, народний депутат від “Європейської солідарності” Михайло Забродський у одній зі своїх публікацій. При цьому на доказ наводились документи під лого компанії “Ескалібур”.
Defense Express запитав у представників у Excalibur Army про можливість такої значної різниці у ціні. Відповідь була наступа:
“Ціна на кожний виріб в рамках контракту залежить від умов постачання та комплектації. Проте у версії Dana М1-1 та М2 вона не могла бути значно нижчою, ніж та, що пропонувалась армії Чехії у 2018 році”.
І додали, що “компанія Excalibur Army не застосовує логотип, наведений у публікації, з 2016 року. А цей скан датований 2018 роком”. Власне, це був натяк на те, що цей документ до Excalibur Army відношення не має.
У свою чергу, за контрактом на 66 машин, який попередньо погоджувався з Україною у 2018 році з завершенням поставок у 2020 році, ціна за одну Dana М2 становила 1,465 млн доларів.
Марс проти Меркурія?
Впродовж місяця пролунало багато заяв від військових високого рівня. Головно – на користь закупки “Дан”, з усвідомленням усіх поточних ризиків проєкту вітчизняної самохідної 155 мм САУ “Богдана”.
Головнокомандувач ЗСУ, генерал-полковник Руслан Хомчак заявив, що українські військові були б раді мати в своєму розпорядженні вітчизняну 155-мм самохідну гаубицю “Богдана”, проте її прийняття на озброєння пов’язане з певними труднощами.
“Спочатку потрібно провести випробування ствола. Для цього необхідно зробити 6-8 тисяч пострілів 155-мм боєприпасами, яких у нас немає. Їх слід купувати за кордоном.
Але по-перше, вони коштують недешево, а по-друге, нам, як воюючій країні, ніхто не поспішає їх продавати”, – пояснював Руслан Хомчак виданню Апостроф. Тож самохідна гаубиця Dana-M2, яку планують закупити для потреб ЗСУ, “більше підходить українській армії, оскільки має автоматизовану систему управління вогнем, високу маневреність та швидкість переміщення.”
У свою чергу, заступник міністра оборони України з озброєння Олександр Миронюк у інтерв’ю для Defense Express наголосив, що “є наміри забезпечити потреби ЗСУ сучасними самохідними гаубицями калібру 152-мм.
Ми подали зміни до Державного оборонного замовлення і якщо вони пройдуть всі процедури, то до кінця року не буде проблемою цей контракт підписати. І вже за шість місяців отримати перші зразки, які надійдуть до українського війська.
Міноборони розглядає це питання дещо ширше, ніж просто закупівля…
Загалом Міноборони розглядає це питання дещо ширше, ніж просто закупівля. По-перше, це заміна старих артсистем. По-друге – часткове виробництво на території України. А надалі – повний цикл виробництва на потужностях вітчизняних оборонних підприємств.
Чому вибір впав на Dana-M2? По-перше, це не той зразок САУ, що був прийнятий на озброєння за часи Варшавського договору у 1977 році. Це глибока модернізація, в якій замінено понад 80% складових частин. Цей зразок виготовлений у 2018 році і він більш адаптований до сучасних конфліктів ніж Dana-M1″, – наголосив Олександр Миронюк.
Віце-прем’єр міністр України – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський в інтерв’ю “Радіо Свобода” також заявив про закупівлю артилерийських систем ще в рамках державного оборонного замовлення-2020.
Проте всі ці рішення потребують узгодження з парламентським комітетом з питань оборони та національної безпеки.
Після одного з таких засідань, де обговорювалалсь закупіля “Дан”, народний депутат від фракції “Слуги народу” Ігор Копитін заявив, що “дивує те, що Міноборони знову повертаються до цього проекту, який вже не одноразово був відхилений. Ця пропозиція зустріла різку критику низки нардепів – членів комітету. Я також категорично проти цього проекту, впевнений, що комітет рішення Міноборони щодо закупівлі “Дан” не підтримає”, – стверджував Ігор Копитін.
Проте не менш дивно те, що у критиці Dana-M2 поєдналися інтереси, здавалось, непримиренних політичних опонентів – “Слуг народу” та “Європейської солідарності” (нардеп Олексій Гончаренко від “ЄС” був першим, хто розпочав атаку на “Дани”).
Ні ті, ні інші аргументів військових не чують.
Що за умов, поки триває розробка вітчизняної САУ “Богдана” (хай у них все вийде), чеські Dana-M2 є одним з небагатьох варіантів посилення артилерійських підрозділів Збройних Сил України.
Dana-M2 має замінити застарілі радянські причіпні гармати. І мова йде не про повне переозброєння українського війська, а лише про необхідність “залатати некомплект” у діючих бригадах, які вимушені користуватись гарматами на межі їхнього ресурсу експлуатації.
Разом з закриттям актуальних потреб артпідрозділів, є нагода та можливість підтягнути свій промисловий та технологчіний потенціал там, де у нас відсутні відповідні компетенції. Створення нових артсистем – одна з таких сфер.
Співпраця з чехами та словаками може дати такі можливості, що, власне, визнають і в компанії Excalibur Army. І тут головне – як українська сторона підійде до цього.
Звісно, ідеальних рішень не існує. Критерієм істини у будь-якому разі буде практика. Свого часу так трапилось і з закупівлею турецьких безпілотників Bayraktar TB2, які вважалися дорогою і непотрібною оборудкою. Доки інші не показали, який зиск з цього можна мати на полі бою. Чи ми визнаємо досвід лише власних втрат та помилок? Хоча і на ньому теж не вчимося.
