За весь період Незалежності Збройні сили України не отримали жодного нового літака, але наприкінці 2020 року ситуацію таки вдалося зрушити, пише Depo.ua.
Військова авіація – це не лише реактивні розвідники, винищувачі, бомбардувальники та штурмовики. Це також і транспортні літаки, які використовуються для оперативного перекидання солдатів і військової техніки з однієї точки в іншу (наприклад, з місця постійної дислокації у місце проведення бойових дій), а також доставки боєприпасів, гуманітарних вантажів, евакуації поранених тощо.
Так, в перші місяці війни на Донбасі військово-транспортна авіація відіграла важливу роль у підтримці боєздатності українських підрозділів, які опинилися в оточенні російських військ.
Разом з тим, стан української військово-транспортної авіації (власне, як і усієї військової авіації) залишає бажати кращого. Вона має на озброєнні літаки Іл-76МД, Ан-24, Ан-26 і вертольоти Мі-8МТ – усі ще радянського виробництва. Сучасний Ан-70 хоч і прийнятий на озброєння у 2015 році, однак жодного літака досі замовлено і виготовлено не було.
Що спонукало почати оновлювати авіапарк
Після катастрофи літака Ан-26 восени 2020 року під Чугуєвом, в якій загинули 19 курсантів Харківського університету Повітряних сил і 7 офіцерів членів екіпажу, в уряді заговорили про нові транспортні літаки для української армії. Адже за весь час Незалежності України ЗСУ не отримали жодного нового літака.
Водночас Держпідприємство “Антонов” постійно нарікало на відсутність замовлень з боку держави, тоді як заводу є що запропонувати. Насамперед говорилося про транспортний літак Ан-178, серійне виробництво якого налагодили у 2020 році. На підприємстві запевняють, що він вже без російських комплектуючих.
Перші кроки у цьому напрямку були зроблені 11 грудня 2020 року, коли Міністерство оборони уклало контракт з ДП “Антонов” про закупівлю трьох Ан-178 і навіть отримало дозвіл уряду здійснити авансовий платіж. А 29 грудня 2020 року за участі президента Володимира Зеленського відбулося підписання Меморандуму між Міноборони та “Антоновим” про співпрацю з будівництва літаків для потреб армії.
Анонсована вартість контракту становить близько 3 млрд гривень, термін виконання робіт – чотири роки. Перший Ан-178 українська армія має отримати у першій половині 2023 року, а наступні літаки передаватимуть по одному через кожні три місяці.
І ось 3 березня 2021 року, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль відзвітував, що держава сплатила “Антонову” аванс за контрактами на купівлю трьох нових літаків Ан-178. Таким чином державні гарантії цієї угоди можуть вважатись виконаними і далі справа за авіабудівником.
Що за літак
Ан-178 – це сучасний український близькомагістральний транспортний літак з турбореактивними двигунами, розроблений київським ДП “Антонов” на базі пасажирського Ан-148/Ан-158.
Це достатньо нова розробка (створення літака почалося в 2010 році), покликана замінити військово-транспортні літаки попереднього покоління: Ан-12, Ан-26 та Ан-32.
Ан-178 належить до категорії середніх транспортних літаків вантажопідйомністю 15-18 тонн, (два стандартних морських контейнери). Він має крейсерську швидкість 825 км/год, висоту польоту 12 км і дальність польоту 5,5 тис. км.
Літак може сідати і злітати з будь-яких аеродромів, у тому числі з ґрунтовим покриттям, що робить його придатним для військових цілей. У Збройних силах України ним планують замінити застарілий Ан-26.
Варто відзначити, що Ан-178 вдвічі швидший за радянський Ан-26, а вантажів може перевезти втричі більше. Якщо виникає загрозлива ситуація в якомусь регіоні, то в Ан-178 можна своїм ходом завантажити три броневика з екіпажами і за годину перевезти в будь-яку точку України. А три літака можуть перекинути практично цілу роту з повним озброєнням.
Серійне виготовлення літаків Ан-178 почалося лише у 2020 році в рамках контракту з Перу, укладеного в серпні 2019 року. В ЗМІ фігурує інформація, що перуанці замовили один літак за ціною 65 млн доларів.
А в грудні 2020 року Міністерство оборони України уклало уже згаданий контракт на 3 літаки.
Як просуваються роботи
Ще на початку лютого 2021 рок на держпідприємстві “Антонов” доповіли про початок робіт з будівництва та підготовку до стапельного складання першого фюзеляжу, який має бути готовий до кінця травня цього року. Потім планується провести стикування крила, хвостового оперення та інших елементів планера.
Причому, якщо раніше значну частину фюзеляжу (хвостова частина та оперення, частина кабіни, мотогондоли) постачали з Росії, то зараз завод “Антонов” вже здатний виробляти самостійно всі складові планера літаків.
Складніше виглядає ситуація з двигуном, а саме – з двоконтурним турбореактивним Д-436-148ФМ, що був розроблений ДП “Івченко-Прогрес”, яке входить до складу ДК “Укроборонпром”, безпосередньо для Ан-178.
Взагалі, двигун Д-436-148ФМ для транспортного Ан-178 був створений на базі двигуна Д-436-148, якими оснащуються пасажирські літаки Ан-148/Ан-158. Від пасажирського попередника він відрізняється збільшеною тягою на всіх основних режимах роботи двигуна і поліпшеними емісійними характеристиками.
В первинній версії цього двигуна використовуються окремі компоненти російського походження – електронний блок керування ЕСУ-436, агрегати паливної системи, та агрегати керування компресором.
Однак, наприкінці лютого 2021 року директор ДП “Івченко-Прогрес” Ігор Кравченко повідомив про плани сертифікувати імпортозаміщений двигун Д-436-148ФМ для літака Ан-178 у найближчі два роки (тобто, без зривів графіку поставок готових літаків у війська).
За його словами, наразі вся робота над новими двигунами проходить по плану й ніяких особливих проблем не передбачається.
Цікаві факти
Літак Ан-178 мав отримати власне ім’я – за прикладом літаків Ан-225 “Мрія” та Ан-124 “Руслан”. Для цього в жовтні 2015 року ДП “Антонов” оголосив конкурс на найкращу назву для Ан-178 і в результаті опитування, яке проводили на сторінці підприємства у Facebook, перемогу здобув варіант “Бандера”.
Однак, з політичних міркувань на ДП “Антонов” відмовилися називати літак на честь лідера ОУН. Відповідно, літак залишився в міжнародній класифікації без імені – просто Ан-178.
Також цікаво, що спочатку спільним виробництвом літаків Ан-178 на своїх заводах цікавились росіяни. Однак після початку війни про це не могло бути й мови, тому Росія почала інформаційну кампанію щодо дискредитації українського проекту Ан-178 у світових ЗМІ.
Зокрема, росіяни мало не спровокували міжнародний скандал, поширивши у 2020 році інформацію про те, що нібито що Ан-178 – це не той літак, який потрібний МВС Перу, тому нібито перуанська влада вирішила відмовитись від контракту з Україною.
У підсумку, представникам перуанської і української влади довелося провести спільну онлайн-конференцію, під час якої з боку Перу було підтверджено чинність укладеного контракту, а Україною – спроможність вчасно зібрати і поставити законтрактований літак.
