Авто на єврономерах Автоновини

Чому власникам “євроблях” не варто боятися за свої авто

Влада пішла в наступ на власників авто з іноземною реєстрацією, але ситуація насправді не настільки загрозлива, як може здатися. У суспільстві не вщухають пристрасті навколо ситуації з власниками авто на єврономерах. Як пише Narodna-pravda, про те, що на них чекає, розмірковує Віталій Могилевський, оглядач Без Табу.

Коли конфлікт між владою та власниками автомобілів на європейських номерах лише розгорався, хтось мудрий справедливо підмітив: розібратися з громадянами, які вміло (але законно) обходять численні податкові обмеження, можна лише із застосуванням тоталітарних методів. Нова правляча еліта тривалий час передбачувано на це не наважувалася – не зрозуміють адже ні виборці, ні стратегічні союзники з Заходу. Але в підсумку перемогла то спрага банальної наживи, то необхідність залатати звичні дірки в бюджеті.

Спершу у парламент внесли на розгляд проект закону про кримінальної відповідальності за контрабанду, який був прийнятий днями. Арсен Аваков з надмірно серйозним обличчям зазначав, що державі хочеться щорічно втрачати до ста мільярдів гривень через кмітливих контрабандистів. Провладним джерелами, звичайно, вдалося подати нововведення в ракурсі, з якого в якості головного зла бачаться торговці незаконно вирубаним лісом. Але наші закони так часто працюють за принципом дишла, що одного разу і за ввезене з-за кордону уживане авто при збігу обставин можна буде отримати від трьох до п’яти.

Потім з’ясувалося, що МВС і ДФС об’єднали зусилля задля боротьби з «євробляхерами»: фіскали поділилися з поліцією даними програми «Інспектор-2006», в якій фіксуються всі автомобілі, які проходили митне оформлення. Таким чином, у влади начебто з’являється можливість штрафувати тих автовласників, чиї транспортні засоби надто довго перебувають на території України без української реєстрації. Але тут же виникає питання: а прописана в цьому недосконалому алгоритмі реакція на нестандартні ситуації? Мабуть, швидше ні, ніж так.

Жадані машини часто завозять в країну не фактичні власники, які будуть розсікати на них по українських дорогах, а посередники-човники. Простіше кажучи, на митниці оформлюється одна людина, а користується інша. І висока ймовірність того, що доблесні копи заплутаються в двох соснах. А як бути, якщо на закордонне авто повісити нехай і фальшиві, але українські номери? Такий засіб пересування взагалі не буде привертати до себе уваги, якщо не потрапить в ДТП або водій-лихач не захоче перевищити швидкість на очах поліцейського екіпажу. А якщо стару іномарку завозять в Україну, щоб розібрати на запчастини (не дивуйтеся, подібні прецеденти трапляються регулярно)? Кого штрафувати тоді – того, хто ввозив, або всіх до єдиного клієнтів напівлегального автосервісу, яким дісталися деталі від «донора» на європейських номерах?

Всі ці нюанси стануть проблемами, коли правоохоронцям у союзі з митниками доведеться зіткнутися з ними на практиці. Але цього може і не статися з технічних причин. Зовсім.

Пам’ятаєте, як після обмеження швидкості в межах до 50 км/год поліція пообіцяла жорстко ловити порушників у максимально можливих обсягах і заслужено штрафувати? Від обіцянки відхреститися довелося чи не на наступний день, коли з’ясувалося, що технічної можливості виявляти порушення немає: людей, камер, радарів та іншого обладнання занадто мало, людського ресурсу ще менше. А ось любителів швидкої їзди занадто багато, навіть водії маршруток не гребують натиснути на газ, якщо графік не вписуються. Так-так, всіх не оштрафуєш.

Але це лише верхівка айсберга. Замість того щоб боротися подібними методами з власними громадянами, на Банковій і Грушевського могли б подумати, як полегшити життя. Наприклад, перестати щомісяця виписувати мільйонні дотації автомобільному олігарху Васадзе, під чуйним керівництвом якого ЗАЗ взагалі зупинив виробництво. Припинити обсипати бюджетними коштами Святаша, який у розпал війни з Росією примудряється непогано заробляти на продажу в Україні виробів російського автопрому. Періодично ставити на місце офіційних дилерів, які в особливо запущених випадках можуть таку націнку накрутити, що дешевше самому злітати в умовну Німеччину і придбати потрібну модель в країні-виробнику.

Але от біда – якщо образити вищезазначених ділків, тоді образяться і їх товариші по маргінального політичного кухоль. А парламентська коаліція – штука нестабільна, ніколи не знаєш, чи доведеться випрошувати у представників старої правлячої еліти пару-трійку голосів на прийняття шкурно важливого законопроекту чи ні. Хто в підсумку залишається крайнім? Правильно, пересічний українець, в чию кишеню можновладці не без задоволення запускають руку раз за разом. І не замислюються, що в один прекрасний день можуть втратити довіру виборця.

Правда, хтось може навіть пошукати тут оптимістичні нотки. Кількість нерозкритих злочинів на дорогах за участю «євробляхерів», наприклад, точно зменшиться. Ось тільки ця перемога правоохоронних органів в якійсь мірі буде пірровою.

Загрузка...
Загрузка...

Ми в Facebook