Реконструктори з українського клубу «Вікінг» буквально з попелу відновили німецький напівгусеничний тягач Sd. Kfz. 11. Це єдиний в світі екземпляр, який здатний йти своїм ходом! Він був призначений для транспортування 105-мм гаубичних знарядь або причепів масою до 3 тонн, а також перевезення піхоти. Autonews розповідають про всі його фішки.
ЄДИНИЙ ІЗ ЗАЛИШИВШИХСЯ НА ХОДУ
Напівгусеничні тягачі Sd.Kfz. 11 випускалися з 1938 по 1945 рік на потужностях заводу Hanomag, а близько 1000 штук вийшли з конвеєра заводу Skoda. Примірник, відновлений клубом «Вікінг» – з цієї тисячі.
В Європі залишилося всього 4 таких машини, але в світовому масштабі український тягач унікальний – він не просто историчен зовні, але і єдиний який їздить своїм ходом. Швидкість розвиває невелику – до 30 км / г. Це менше, ніж було у нових автомобілів (по шосе – до 52,5 км / год), але з урахуванням віку більш ніж добре. Чи варто говорити, що цей автомобіль відновлювали по крупицях по всій Європі за допомогою провідних музеїв.
Автомобіль обладнаний 6-циліндровим бензиновим двигуном Maybach HL42 TRKM об’ємом 4,1 л. Він розвиває потужність в 100 кінських сил.
«Машину ми знайшли в Європі. Вона мала тільки ходову частину, гусениці з катками, колеса і мотор. Відновлення зайняло 4,5 року. Частина інших елементів була реставрована, частина реально існуючих деталей купили за кордоном. А норвезькі музейники надсилали нам креслення – нам було вкрай важливо реставрувати все ідеально» , – кажуть ретромобілісти з київського клубу «Вікінг».
Усередині сидів особовий склад – до 8 осіб, хоч і в досить обмежених умовах.
Окремий відсік в кузові призначався для транспортування боєприпасів. Патрони возили в цинку, а мінометні міни – в дерев’яних ящиках. Незважаючи на удаваний невеликий обсяг кузова, місця під БК та інше обладнання в тягачі було досить багато – з урахуванням піхоти загальна вантажопідйомність досягала 1550 кг. Вантажні відділення «ховалися» під лавками для піхоти.
Це одна з тих машин, які брали участь у вторгненні в Радянський Союз, Францію, інші європейські країни. Такі також воювали в Африканській кампанії у військах Ервіна Роммеля, але основною їх ареною все ж був Східний фронт. Справа в тому, що з дорогами в нас завжди були проблеми, і напівгусеничний техніка для військ була актуальною. Правда, ходова, яка мала високу прохідність, не була і позбавлена ??недоліків: взимку гусениці часто забивалися брудом.
«Не завжди техніка, проектована військовими інженерами, виявляється хорошою на фронті. Але ця модель, я вважаю, вдала. Для реалій фронту вона підходила саме по своїй прохідності», – говорить член клубу «Вікінг» Микита.
ЧАСТИНА РАДЯНСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ
А ще, за словами реконструкторів, історія цього тягача побічно ілюструє, як радянська пропаганда створювала міф про непереможність і тотальну оснащеність німецької армії в момент нападу на СРСР.
«Для Союзу війна почалася невдало і до її початку він не був готовий, хоча були сигнали про те, що німці не просто концентрують на кордоні піхотні частини, а бронетанкові. І щоб виправдати поразки початкового періоду війни, створювався міф, що всі німецькі частини були моторизовані, що всі німецькі солдати рухалися на мотоциклах і у кожного був пістолет-кулемет.
Але якраз ця техніка з окупованих європейських країн, в тому числі Чехії, і була покликана заповнити те, що чи не 80% німецької армії була на кінній тязі. Самі німецькі військові згодом писали, що використовували масу трофейної техніки» , – пояснюють в клубі «Вікінг».
