ЛуАЗ -1301 (1984/88/94) – прототип легкого позашляховика, який повинен був замінити на конвеєрі застарілу модель 969М. Перший варіант машини був сконструйований ще в 1984-му році і був все той же 969М з новим кузовом. Прототип 1988 го року відрізнявся каркасно-панельним кузовом (сталевий каркас і пластикові панелі), пневмоелементами в незалежній пружинній підвісці, що дозволяє змінювати дорожній просвіт. В якості силової установки був застосований модернізований двигун МеМЗ-245 від «Таврії».
Привід всіх коліс – постійний, в трансмісії був міжосьовий диференціал. Дах і боковини знімалися, дозволяючи легко перетворити джип в пікап, планувалася також версія і з м’яким верхом. Задні двері машини були виконани з двох секцій – верхньої і нижньої, запасне колесо і набір інструментів розміщувалися в нішах під передніми сидіннями, таким чином повністю звільняючи багажний відсік.
Прототип повністю зберіг позашляхові якості свого «предка» і став володарем куди кращих споживчих якостей.
У 2002-му році широкому загалу під тим же індексом був представлений прототип зразка 1994-го року, який відрізнявся трохи зміненим дизайном екстер’єру, двигуном МеМЗ-2457 об’ємом 1,2 літра і потужністю 58 к.с., які працювали в парі з п’ятиступінчастою коробкою передач . На базі цього прототипу було зібрано кілька версій машини, включаючи довгобазний автомобіль для швидкої допомоги (ЛуАЗ-1301-08 / 07).
Автомобіль так і не став серійним, що планувалася ще в 1975-му році, модернізація виробництва затягнулася, об’єднання з ЗАЗ нічого Луцькому заводу не дало, нових двигунів не вистачало навіть на Таврії, а випускати нову модель зі старим двигуном від запорожця просто не було сенсу.
