Державне КБ «Луч» веде розробку ЗРК ближньої дії, а також повітряного та корабельного комплексу, які будуть озброєнні ракетами РК-10 та оснащені оптико-прицільною станцією наведення ОПСН, повідомляє «Defense Express».
Це поєднання дозволить створити комплекси, які будуть здатні знищувати цілі на відстані до 10 км. Саме таку заявлену дальність польоту має ракета РК-10, яка наводиться за допомогою лазерного каналу керування. Водночас дальність виявлення цілей за допомогою ОПСН, який оснащений оптичним, тепловізійним та лазерним каналами, становить 12 км.
Відповідно до отриманої інформації для повітряного та морського комплексу планується використання РК-10 в тому вигляді, в якому її було продемонстровано на виставці «Зброя та Безпека» у 2019 році.
Цей варіант передбачає оснащення ракети тандемною кумулятивною бойовою частиною. Калібр РК-10 у цьому варіанті становить 152-мм, довжина 2,1 метр, а вага разом із контейнером — 62 кг.
Водночас для ЗРК ближньої дії розробляється спеціальна версія РК-10 в якій використано напрацювання з інших проектів ДККБ «Луч». Зокрема, у головній частині, судячи з усього, будуть розміщені імпульсні двигуни, як у ракеті «Вільха», що забезпечить підвищену маневреність під час польоту.
Дальність знищення цілей ЗРК з цією версією РК-10 становить до 10 км по дальності та до 3,5 км по висоті. Максимальна швидкість ракети становить до 550 м/с (близько 2000 км/год), а маса бойової частини — 8,2 кг. Засіб керування ракети залишається без змін — лазерний канал наведення.
Існує цілком логічна можливість оснащення ракети оптичною головкою самонаведення. Принаймні, про реальні можливості створення в Україні головок малого діаметра, що необхідно, враховуючи калібр РК-10 у протиповітряному варіанті у 130 мм.
Таким чином, за дальністю пуску нова розробка ДККБ «Луч» удвічі перевищує можливості аналогічного за призначенням ЗРК «Стріла-10», який стоїть на озброєнні Збройних Сил України. Крім того, швидкість ракети більша у 1,5 рази, а вага бойової частини майже втричі.
Питання заміни «Стріли-10» у військах має велике значення через те, що ресурс ракет 9М37 вже вийшов за межі гарантійних термінів зберігання. Водночас сам комплекс — це розробка 1970-х років і він не спроможний ефективно протидіяти основним загрозам сучасного поля боя. Тож нова розробка ДККБ «Луч» зможе вирішити питання прикриття сухопутних підрозділів від повітряного нападу на ближній дистанції у будь-який час доби.
