Замість того, щоб мислити стратегічно і вкладати ресурси у розробку та виготовлення нових сучасних танків, Міноборони України вперто продовжує шукати шляхи пролонгації життя радянського металобрухту, пише Depo.ua.
Як відомо, переважно вся військова техніка, яка знаходиться на озброєнні Збройних сил України, до недавнього часу була радянською.
Після розпаду СРСР Україна успадкувала значну кількість Т-64. За даними на 1995 рік, ЗСУ мали на озброєнні 2345 машин різних модифікацій. Щоправда, більшість з них не відповідала навіть тодішнім вимогам. Водночас, брак фінансування не давав можливості замінити їх новими танками.
В таких умовах єдиною можливістю істотно підвищити боєздатність військ стала капітальна модернізація техніки, чим і зайнялись вітчизняні фахівці. Таким чином побачили світ модернізовані версії танків Т-64 – Т-64БМ “Булат” 2005 року і Т-64БВ 2017 року, а також відбулася модернізація Т-72 до версії Т-72АМТ 2017 року і Т-80 до версії Т-80БВ 2019 року.
Усі вони далеко не ідеальні і абсолютно безнадійні у довготривалій перспективі. Власне, їх спочатку і презентували, як “танки на перехідний період” – вони повинні були взяти на себе основний тягар війни у період повного переходу з танків Т-64 на нові сучасні вітчизняні танки БМ “Оплот”. Однак, цей період затягнувся в часі.
У недавньому інтерв’ю виданню Defense Express заступник міністра оборони з озброєння Олександр Миронюк підтвердив, що станом на сьогодні головним вектором розвитку танкових військ ЗСУ є чергова модернізація радянського танку Т-64.
“Основним бойовим танком ЗСУ є та у найближчі роки буде Т-64. Зараз триває дослідно-конструкторська робота “Краб”, яка передбачає модернізацію танка таким чином, щоб ми його могли експлуатувати ще 25 років. Вже завершено перший етап – розробка конструкторської документації. Як ми сподіваємось, до кінця 2021 року або на початку 2022, ми отримаємо перший дослідний зразок модернізованого Т-64″, – заявив Миронюк.
Ми вирішили дослідити – що це за проект “Краб” і які його перспективи.
Історія проекту
Розмови про проект модернізації Т-64 “Краб” у навколовійськовому середовищі крутяться ще з весни 2016 року. Зокрема про те, що з огляду на аналіз бойових дій на сході України Міністерство оборони висунуло Харківському конструкторському бюро з машинобудування (ХКБМ), яке займається модернізацією танків Т-64, низку вимог до нової версії модернізації.
Ці вимоги стосуються, насамперед, захищеності танка, його рухливості, спроможності вести бойові дії вночі, а також командної керованості машини. Серед іншого передбачалося встановлення на Т-64 більш потужного двигуна – щонайменше на 1200 к.с. (“Булати” мають двигуни на 850 к.с., чого, як показали бойові дії, недостатньо).
Для цього у травні 2016 року була відкрита дослідно-конструкторська робота з модернізації танку Т-64 під назвою “Краб” і з 2016 по 2019 роки на ХКБМ тривали процедури з визначення ціни робіт та формування нової кооперації, після чого був укладений контракт між Міністерством оборони України та ХКБМ.
Однак, через проблеми фінансового характеру черга до “Крабу” дійшла лише у 2020 році.
Суть проекту
Вітчизняні спеціалісти бронетанкової галузі говорять, що в основу “Краба” ляже радянський проект глибокої модернізації танку Т-64 1976 року від все того ж ХКБМ, який отримав позначення “Об’єкт 476 Кедр”.
З відкритих джерел відомо, що дослідний зразок “Об’єкта 476” створювався на базі танка Т-64А і, за задумом конструкторів, повинен був стати базою для відпрацювання і установки систем двигуна 6ТД-1 потужністю 1000 к.с. (для 1976 року це був “космос”; та що там казати – деякі танки моделі 2005 року мають двигуни потужністю 850 к.с.)
При виробництві цієї моделі була застосована нова схема захисту башти – багатошарове бронювання. Для цього конструктори змінили форму башти, застосувавши метод комбінованого бронювання лобової її частини.
Крім цього, на бойовій машини встановили комплекс керованого озброєння “Кобра” і механізм заряджання.
Також розробниками було випробувано безліч цікавих конструкторських знахідок. Згодом саме цей танк став основою нових танків Т-80, які в Україні також вирішили модернізувати.
Військові випробування нової базової моделі успішно пройшли в різних кліматичних умовах – танк підтвердив гарну маневреність, а новий двигун 6ТД-1 був рекомендований для серійного виробництва.
Тактико-технічні характеристики “Об’єкту 476” були наступними: маса – 41,5 т; екіпаж 3 людини; потужність двигуна 1000 к.с.; максимальна швидкість – 67 км /год; запас ходу – 600 км.
Звісно, ТТХ “Краба” будуть дещо відрізнятись (вимоги до потужності вже озвучені на рівні 120 к.с., а сучасна броня дещо відрізняється від тої, бо була у 1970-х роках, що вплине на масу танка), але для орієнтиру вони цілком годяться.
Перспективи проекту
Було озвучено, що вартість модернізованого танку складає п’яту частина від вартості танку БМ “Оплот”, яка для вітчизняного ринку становить 4,9 млн доларів. Таким чином можна припустити, що вартість модернізованого Т-64БВ “Краб” (судячи з усього, саме такою буде його назва) становитиме близько одного мільйона доларів.
Але гроші – це лише один аспект. Інший – час. Якщо все буде дуже добре з фінансуванням, то державні випробування дослідного зразку “Крабу” відбудуться щонайшвидше у 2022 році, після чого ще рік-півтора знадобиться на налагодження серійної модернізації.
Тобто, у найкращому випадку танкові батальйони отримають модернізоване радянське залізо у 2024 році, а то й у 2025-му. Наскільки він буде тоді актуальним з точки зору науково-технічного прогресу – те ще питання. А між тим, цей час і кошти могли б бути витрачені на, наприклад, здешевлення танку БМ “Оплот” шляхом налагодження виробництва в Україні дорогих імпортних деталей до нього.
