Як ми вже повідомляли раніше, Харківський бронетанковий завод днями отримав контракт від Міноборони на 136 млн грн і готується до модернізації танка Т-64БМ2.
Замовлення компанія реалізує у співпраці з ДП “Завод імені Малишева”, загальна готуються до масштабної співпраці для роботи над спільним замовленням від Міністерства оборони. Сума контракту на модернізацію партії танків Т-64БМ2 скдадає 136 млн грн.
Що за танк
Після розпаду СРСР Україна успадкувала значну кількість танків Т-64. За даними на 1995 рік ЗСУ мали на озброєнні 2345 машин різних модифікацій. Щоправда, більшість з них не відповідала навіть тодішнім вимогам. Водночас брак фінансування не давав можливості замінити їх новими танками.
В таких умовах єдиною можливістю істотно підвищити боєздатність військ стала капітальна модернізація техніки, чим і зайнялись вітчизняні фахівці. Ще на початку 1990-х Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O. Морозова у співробітництві з іншими державними підприємствами почало роботу над удосконаленням Т-64, основними напрямками якої були: підвищення вогневої сили за рахунок вдосконалення системи управління вогнем; підвищення захищеності від сучасних протитанкових засобів і підвищення мобільності шляхом встановлення більш потужного двигуна.
Найбільш досконалим з-поміж модифікованих зразків був Об’єкт 447АМ-1 (Т-64У), вперше публічно продемонстрований під час параду на честь Дня незалежності 24 серпня 1999 року і пізніше прийнятий на озброєння ЗСУ під назвою Т-64БМ “Булат”. Бойове хрещення модифікованого танку припало на перші роки україно-російської війни.
Тоді вважалося, що Т-64БМ “Булат” є вершиною модернізації – тим максимумом, який можна витиснути з Т-64. Але бойові дії на Донбасі продемонстрували, що поряд з перевагами (високий рівень захисту екіпажу за рахунок покращеної броні), він має і серйозні недоліки: навіть новий модернізований двигун є занадто слабким для його маси, яка значно виросла за рахунок нарощення броні (з 39 то 45 тонн).
Тому у 2017 році було оголошено, що танки “Булат” передають в резерв, а основну ставку зроблять на модель Т-64БВ, роботу над якою саме завершили у 2017-му на “Харківському бронетанковому заводі” і яка з 2018 року серійно постачалась до Збройних сил України.
Однак, як бачимо, зі зміною влади в державі змінилось командування Збройними силами, а разом з ним змінились і погляди на розвиток армії.
В чому полягає модернізація
Директор “Харківського бронетанкового заводу” В’ячеслав Стрілець повідомив, що модернізація Т-64БМ2 буде проводиться по трьом ключовим напрямкам: захист, рухомість і вогнева міць.
Захист
Окрім “рідної” статичної броні, яка перейшла у спадок від базової версії Т-64, танк Т-64БМ “Булат” додатково обладнаний динамічним захистом “Ніж”. Після модернізації стійкість лобової та бортових проекцій корпусу і башти “Булата” відносно сучасних протитанкових засобів збільшилась приблизно вдвічі.
До речі, саме “Ніж” є чи не головною перевагою “Булатів” – свою ефективність він не раз доводив у боях, витримуючи прямі влучання танкових та протитанкових снарядів.
Однак, недоліком “Ножа” є надто велика маса – один комплект додаткового захисту важить 3,5 т, а установка комплекту на одному танку силами екіпажу займає приблизно 6 годин.
Швидше за все, у версії Т-64БМ2 динамічний захист “Ніж” буде замінений або на його покращену версію, або на динамічний захист “Дуплет”, який є модернізованою версією “Ножа” і добре зарекомендував себе на танках БМ “Оплот”.
Рухомість
Т-64БМ “Булат” обладнали новим двигуном потужністю 850 кінських сил, що дозволяє танку розганятися до 60 км/год. Загалом модернізація силового відділення, за даними виробника, дозволила збільшити середню швидкість руху по дорозі на 7 км/год, а запас ходу по шосе – приблизно на 80 км.
Однак, як вже зазначалося, навіть цього виявилося недостатньо для того, щоб якісно маневрувати зі збільшеною за рахунок нарощування броні масою танка. Тому цілком логічно очікувати, що саме в оновленні або й заміні двигуна й полягатиме основний акцент модернізації танка до версії Т-64БМ2.
До речі, за показниками маневреності Т-64БМ “Булат” поступається усім іншим модернізованим танкам, які наразі стоять на озброєнні ЗСУ. У нього досі ручна коробка передач, крім того, для руху назад передбачена тільки одна передача, тоді як у вже згаданого “Оплота” їх аж чотири.
Показники пересування нахиленими поверхнями у “Булата” також не вражають: він не заїде на пагорб крутизною вище 30 градусів і перевернеться, якщо кут крену машини перевищить 25 градусів. Інші модернізовані танки (Т-64БВ, Т-72АМТ, Т-80БВ, БМ “Оплот”) з такими перешкодами впораються.
Вогнева міць
Основним озброєнням танка Т-64БМ “Булат” є 125-мм гладкоствольна гармата-пускова установка КБА-3, або ж 2А46М-1, з довжиною ствола у 48 калібрів.
До складу системи озброєння також входить танковий ракетний комплекс ТАКО-621 українського виробництва, який дає змогу боротися з бронетехнікою, укріпленнями, гелікоптерами та іншими цілями на відстані до 5000 м за допомогою керованих ракет “Комбат”.
Крім гармати, танк озброєний двома кулеметами – крупнокаліберним зенітним КТ-12,7 з дистанційним керуванням та спареним КТ-7,62 гвинтівкого калібру.
Пошук цілей і наведення основного та допоміжного озброєння здійснюється за допомогою комплексу управління вогнем 1А45. До його складу входять денний та нічний прицільні комплекси навідника і прицільно-спостережний комплекс командира ПНК-4СР.
Якщо на танках Т-64БМ2 буде інше озброєння, то автор цього матеріалу дуже сильно здивується.
Економно, але небезпечно
В контексті повернення до модернізації Т-64 варто відзначити два моменти:
1. Судячи з усього, як і у випадку з харчуванням військовослужбовців, на закупівлю зброї та техніки також будуть урізати бюджет. Тому що з 2018 року у Збройні сили України почалося постачання унікальної сучасної вітчизняної розробки – танків БМ “Оплот”, які стоять в одному ряду з американськими “Абрамсами”, німецькими “Леопардами” і французькими “Леклерками”. Однак, один новий сучасний “Оплот” коштує близько 5 млн доларів, тоді як один відновлений з “металобрухту” “Булат” – близько 1 млн доларів. Економія очевидна, але лише у мирний час. У випадку бойових дій за участі танків це буде економія заліза за рахунок людських життів танкістів.
2. Якщо вже повернулись до ідеї модернізації радянських Т-64, то чому повернулись саме до версії Т-64БМ, а не до версії Т-64БВ, яка зарекомендувала себе кращою з усіх боків і в розробку якої у попередні роки було вбухано стільки ресурсів?
В цілому ж, модернізація танків Т-64 як до Т-64БМ, так і до Т-64БВ, задумувалась з метою отримати більш-менш боєздатний і водночас дешевий танк на перехідний період, поки ЗСУ не будуть повністю оснащені сучасними танками БМ “Оплот”. Однак, судячи з усього, цей перехідний період у нас і не думає завершуватись.
