15 лютого Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ на сході України зафіксувала в небі над окупованим Донбасом російський стратегічний бомбардувальник. В ОБСЄ не уточнили, який саме це був літак, але припускають, що в небі бачили Ту-95 або ж Ту-142, пише Depo.ua.
Швидше за все, мова йде про стратегічні ракетоносці Ту-95МС, які останнім часом активно беруть участь в різних навчаннях на території Росії з нанесенням ударів по наземних цілях ворога. Також саме їх застосовували росіяни у Сирії для нанесення ракетних ударів по позиціях противників президента Асада.
Як би там не було, а офіційному Києву потрібно було реагувати на ситуацію. І він відреагував. Вже 21 лютого начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко заявив, що Збройні сили України перебувають на завершальній стадії випробувань модернізованих зенітних ракетних комплексів протиповітряної оборони “Куб” та “Тор”, після яких ці ЗРК повернуться на озброєння ЗСУ.
І хоч ця заява Муженка гарно співпала у часі з повідомленням від ОБСЄ, та насправді старі радянські зенітки українське командування дістало “з нафталіну” ще близько року тому – розконсервація їх почалась у травні 2018-го року.
Вочевидь, рішення про повернення на бойове чергування “списаних у тираж” зеніток було не випадковим. Можна припустити, що українська розвідка й раніше фіксувала російські літаки над Донбасом, просто з певних причин про це не повідомляли громадськість.
Тож давайте розглянемо ближче те, чим українські бійці будуть збивати російські літаки, якщо доведеться.
Зенітно-ракетний комплекс “Тор”
ЗРК “Тор” – це всепогодний тактичний зенітний ракетний комплекс, призначений для вирішення завдань протиповітряної і протиракетної оборони на рівні дивізійної ланки.
Цей зенітно-ракетний комплекс призначений для прикриття важливих адміністративних, економічних і військових об’єктів, перших ешелонів сухопутних військ від ударів протирадіолокаційних і крилатих ракет, дистанційно пілотованих літальних апаратів, плануючих та керованих авіабомб, вертольотів і літаків, в тому числі виконаних по технології “стелс”. Особливістю “Тора” є те, що його система сама контролює окреслений повітряний простір і самостійно збиває всі повітряні цілі, що не розпізнані системою “свій-чужий”.
Взагалі, ЗРК “Тор” є досить “старим” видом зеніток – вперше на озброєння його було прийнято в далекому 1986-му році, як зенітно-ракетний комплекс малої дальності. На жаль, яку точно кількість комплексів “Тор” і якої модифікації успадкувала Україна від СРСР невідомо, оскільки ще у 2001-му році їх було знято з озброєння і законсервовано. Питання повернення цього ЗРК на бойове чергування постало лише з початком російської військової агресії у 2014-му році.
За словами першого заступника міністра оборони України, генерал-полковника запасу Івана Руснака, планується повернути до Збройних сил полк ЗРК “Тор” (4 батареї по 4 ЗРК в кожній, плюс транспортно-заряджаючі і допоміжні машини, а також батарейні уніфіковані командні пункти).
При чому, повертати будуть не просто розконсервовані, а глибоко модернізовані комплекси. Зокрема відомо, що на модернізованих “Торах” замінено аналогові системи на цифрові, що значно розширює функціональні можливості, підвищує ефективність та термін роботи ЗРК.
Склад і принцип роботи
ЗРК “Тор” складається з бойової машини, станції виявлення цілей і станції наведення.
Все обладнання бойової машини встановлене на гусеничне шасі “Об’єкт 355”, уніфіковане з шасі бойової машини 2С6 ЗПРК 2К22 “Тунгуска”. На бойовій машині розташовано 8 зенітно-керованих ракет 9М330. Старт ракет відбувається вертикально за аналогією з ЗРС С-300 для захисту від кліматичних чинників, а також від осколків бомб і снарядів. До речі, “Тор” став першою у світі системою ближнього бою з вертикальним стартом.
Станції виявлення цілей є когерентно-імпульсною радіолокаційною станцією кругового огляду, яка вирішує задачі виявлення повітряних цілей і видає їхні координати місцезнаходження. Станція обладнана системою розпізнавання “свій-чужий” і працює в сантиметровому діапазоні хвиль з окремим керуванням променем за кутом місця (темп перегляду зони 3 секунди). Водночас може здійснювати огляд кута місця одразу трьома променями, черговість яких встановлюється з допомогою комп’ютера (темп перегляду зони 1 секунда).
Станція наведення забезпечує електронне сканування і пошук цілей в секторі 3° за азимутом і 7° за кутом місця. Через єдиний передатчик антенної решітки здійснюється передача на борт команд наведення, крім того, здійснюється водночас визначення координат цілі і ракет, що на неї наводяться. Середньоквадратична похибка при супроводі ЗКР не перевищує 2,5 метрів, при автосупроводі винищувачів – не перевищує 7 метрів за відстанню і 30 м/с за швидкістю.
Основним режимом роботи комплексу “Тор” є окрема робота кожної батареї. Однак, існує й режим централізованого керування начальником ППО дивізії або командира зенітно-ракетного полку.
Переведення комплексу із похідного в бойове положення триває до 3 хвилин, а час реакції комплексу – 8-12 секунд. “Тор” забезпечує захист від цілей, що рухаються зі швидкостями до 700 м/с, на відстані від 0,5 до 12 км і на висотах від 10 м до 6 км.
Ймовірність враження однією ракетою цілі типу “літак” становить від 30-77 %, гелікоптери вражаються з ймовірністю 50-88 %, а безпілотні літальні апарати – 85-95 %.
Технічні характеристики
За інформацією Генштабу ЗСУ, в Україні зняли з консервації і відправили на модернізацію з подальшими випробуваннями модифікацію “Тор” БМ9К330.
Тактико-технічні характеристики ЗРК “Тор”:
- Зона ураження:
– за відстанню: 1-15 км
– за висотою: 0,01-10 км
– за курсовим параметром: 8 км
- Час реакції: 4,8 с.
- Максимальна швидкість цілей, що вражаються: 700 м/с
- Кількість одночасно обстрілюваних цілей: 4
- Максимальне перевантаження ракети: 30 g
- Швидкість польоту ЗКР: 700…800 м/с
- Мінімальна ЕПР цілі: 0,05 м2
- Система наведення: вадозахищена радіокомандна
- Кількість цільових каналів: 4 канали
- Кількість ЗКР на бойовій машині: 8 ракет
- Обслуга: 3 людини
- Запас ходу: 500 км
ЗРК “Тор” стріляє зенітними керованими ракетами (ЗКР) 9М330.
Основні характеристики ЗКР 9М330
- Призначення: зенітна керована ракета
- Маса спорядженої: 165 кг
- Бойова частина: 14,8 кг
- Діаметр: 230 мм
- Довжина: 2890 мм
- Розмах крила: 650 мм
- Максимальна відстань пуску: 12 км
- Швидкість польоту цілі: 2520 км/год
- Швидкість польоту ЗКР: 2,11..2,41 М
- Наведення: радіокомандне
- Підривач: радіопідривач
Чому “Тор”
На ЗРК “Тор” вибір впав не випадково. За словами того ж Івана Руснака, в Україні в наявності є відповідна кількість зенітних керованих ракет для цих комплексів і, що найголовніше, є люди, які служили на них і можуть швидко відновити навики.
Крім цього, “Тор” – це система, яка стріляє без людей. Особовий склад відходить за межі позиції старту, після чого здійснюється пуск ракет. Це дає змогу проводити стрільби навіть ракетами без продовженого терміну служби, не боячись людських втрат, якщо під час пуску щось піде не так.
Та й не варто забувати, що станом на 2019-й рік Україна ще не може забезпечити себе повністю новітніми системами озброєння, тому деякі “дірки” просто змушена закривати тим, що є у наявності. І “Тор” у цьому плані є далеко не найгіршим варіантом зенітно-ракетного комплексу малої дальності.
