Авто на єврономерах Автоновини

Влада проти «Єврономерів»: Чому оголошена війна свідомо програна

Фото: Укрінформ

Громадський суперечка щодо легалізації або заборони пересування на авто з європейської реєстрацією в Україні активно триває вже кілька років. Інтереси та доводи сторін в цьому питанні цілком зрозумілі, але антагоністичні.

З одного боку, противники: державні органи, які недоотримують податків з розмитнення; автоконцерни, які втрачають в доходах з очевидних причин; громадяни, які розуміють потенційну безкарність власників «єврономерів» при здійсненні ДТП / мають усвідомлену позицію, щодо оподаткування або просто відчувають заздрість і незадоволені можливим демпінгом цін на ринку б / у автомобілів.

Прихильниками ж стала вельма велика категорія населення, яка тільки шляхом лазівок в законодавстві може дістати, своє маленьке, нехай підтримане, але все ж «щастя» на європейській реєстрації. За їх словами, шляхом порушення митного законодавства, вони намагаються обдурити державу, яка все життя їх обманює. При цьому вони пропонують шляхи вирішення конфлікту у вигляді «доступного розмитнення» «транзитних» машин, згідно з європейським законодавством.

Власники і прихильники легалізації можуть привести десятки прикладів для аргументації своєї правоти, починаючи від сформованих економічних реалій в Україні і відповідальних за це політичних діячів до переваги і вартості покупки підтриманого авто в Європі. І часто з цими аргументами дуже важко посперечатися. Вони навіть придумали собі бездоганне гасло: «Кожен українець гідний хорошого і доступного авто».

Більш детально про суть конфлікту інтересів та основні вимоги сторін було написано вже десятки статей і блогів. Але визначити кого більше, прихильників або супротивників легалізації «євроблях» поки так і не вдалося.

Останні півроку цей конфлікт набирає нових обертів. Особливо загострилася ситуація після минулих акцій протесту власників нерозмитнених авто з блокуванням урядового кварталу Києва. Після транспортного колапсу столиці, викликаного двома сотнями машин активістів, влада запропонувала половинчасті заходи протестуючих і почали розробляти новий законопроект «про ввезення в Україну автомобілів з іноземною реєстрацією». Здавалося б, патова ситуація зрушилася у бік вирішення проблеми, але крім шуму в ЗМІ нічого не сталося.

 Протягом минулих кількох тижнів в Україні сталися ще три важливих події, які стосуються даної ситуації:

1) суд оштрафував ще двох власників «єврономерів» на мільйонні суми;

2) губернатор Закарпаття дозволив жителям регіону їздити на «Єврономерах»;

3) ДФС офіційно заявила про 1,5 млн нерозмитнених машин в Україні і навіть почала залучати литовських митників для спільної боротьби з порушниками, а також озвучила приголомшуючі штрафи, які чекають на всіх власників автомобілів з європейською реєстрацією. Так звана в ЗМІ – «Війна з євробляхами».

Короткий аналіз значення цих подій показує, що:

Всього десяток періодичних випадків величезних штрафів власникам «єврономерів», яких вже офіційно нарахували на 1,5 млн – скоріше служить механізмом для утримання суспільної уваги до цієї проблеми і каталізатором для її загострення. При цьому за 7-ми річну історію митних схем масові протестні акції автомобілістів почали відбуватися тільки останні півроку.




Рішення Геннадія Москаля говорить або про далекоглядність політика, який бажає спокою в своєму регіоні або про використання, вже звичної, тактики нинішньої влади «Якщо не можеш перемогти проблему спробуй її очолити або приєднатися». Але цей сценарій ще чекає свого часу і поки суперечить прийнятій позиції державного апарату.

Переходячи до найцікавішого, так званої оголошеної ДФС війною / зачисткою / конфіскацією «евроблях» – варто поставити два простих питання: який механізм і які наслідки?

Що стосується механізму: українці дуже підприємливий народ і схильні до самоорганізації (тільки коли припече). Уже зараз фірми по пригону нерозмитнених авто пропонують платні послуги допомоги в екстрених ситуаціях з ДФС і поліцією, які стосуються порушення «транзиту».

За символічну плату пропонують вступити в організацію, яка в разі певних проблем оперативно надішле на допомогу не менше 10 машин підтримки для блокування руху або надання правової допомоги. Такі можливі прецеденти ще не надавалися розголосу, але після відкриття «ящика Пандори» інструментів протестних акцій в нашій країні – зараз можливо все.

У таких конфліктах напевно доведеться використовувати не тільки поліцію, але і сили нацгвардії.

Що стосується наслідків: влада пам’ятає можливості «Автомайдану», одна тільки київська організація нараховувала лише кілька сотень машин і при цьому був досить ефективним інструментом в протестних акціях.

Варто уявити потенційні можливості 1,5 млн власників нерозмитнених авто, яких планують штрафувати на мільйони суми або конфісковувати їхні автомобілі. І якщо всього 10-20% від загального числа таких автомобілістів будуть готові до блокування доріг та інших форм протесту – це вже буде приводом для введення надзвичайного стану.

Тільки один пікет в урядовому кварталі власників нерозмитнених авто паралізував транспортне сполучення Києва більше ніж протестні акції політиків всіх мастей за останні три роки. Варто також враховувати, що на сьогодні тільки ця сила має ідеологічний і мобілізаційний ресурс для виведення людей на масові протести.

Маючи підтримку вагомої частини суспільства, який немає зараз у будь-якій політичній сили, а також мобільний актив потенційної кількістю в 1,5 млн чоловік, результат так званої війни ДФС з «еврономерами» є очевидним…

У разі масових протестів влада буде змушена піти на повні або часткові поступки з метою стабілізації градуса протестних настроїв.

При відсутності кроків для врегулювання напруженої ситуації навколо «транзитних» машин в Україні карту «евроблях» спробують розіграти багато політичних сил. Можливо «оголошена війна» нерозмитненим авто почалася саме зараз, оскільки зима – традиційний час для майданів або спроб їх організувати.

 

 

ДЖЕРЕЛО: economistua.com

Поділитися цим!
Загрузка...
Загрузка...

Ми в Facebook