ДККБ “ЛУЧ” враховує недоліки БПАК Bayraktar TB2 при проектуванні власного комплексу Сокіл-300. Про це керівник підприємства Олег Коростельов розповів в інтерв’ю Security Talks, пише Мілітарний.
Найбільшим обмеженням, яке впливає на роботу турецького безпілотника, український розробник вважає залежність від сприятливих метеоумов. “Всі безпілотні літальні апарати… націлені на певні умови, а саме – працювати в чистому небі, коли сонячно“, – сказав Коростельов.
Він звернув увагу, що в таких країнах, як Туреччина, Катар, ОАЕ, Пакистані протягом року більшість днів відповідають таким умовам.
У нас навпаки – у нас світлих (днів) 60, а решта днів, або низька хмарність, або… у нас часто туман, особливо в зоні бойових дій, особливо осінній, зимовий, весняний період – це дуже складні метеоумови, – відзначив керівник “ЛУЧА”.
За таких умов хмари “не пробиває” тепловізор, а спостерігати за поверхнею землі з висоти можна лише за допомогою “спеціальних радіозасобів виявлення, які так, як головка на “Нептуні”, які будуть сканувати поверхню”.
Саме така перевага закладається, – підкреслив Олег Коростельов.
Також перевага очікується і в ударних можливостях. Як зауважив Коростельов, турецький апарат не може застосовувати озброєння, зокрема бомби, з висоти менше ніж 3000 м. Адже бомбі для влучення необхідно розігнатися. “І ці 3000 м треба дивитися, бачити, звідти, з тої висоти, тобто не повинно бути хмарності. І не повинно бути якихось перешкод для тепловізорів або лазерного канала”, – наголосив український розробник.
Ми говоримо про те, що ми закладуємо ракети по прямому лазерному каналу, які можна буде стріляти на 10 км навіть, але з низької висоти. З 50 метрів, з 30 метрів, зі 100 метрів. І на 10 км такий безпілотник дуже складно виявити, – підсумував Олег Коростельов.
Керівник “ЛУЧА” відзначив, що закупівля “байрактарів” була правильним рішенням для швидкого забезпечення потреби в розвідувально-ударних безпілотниках ЗСУ. Однак вважає доцільним паралельно розвивати український проект. Він відзначає, що розробка і майбутня закупівля коштуватиме менше ніж контрактні ціни на турецькі літальні апарати, які вже купила Україна.
Коростельов прогнозує, що на завершення розробки Сокіл-300 КБ потрібно ще близько року.
Вітчизняний ударний безпілотний літальний апарат «Сокіл-300» розробляли впродовж останніх 1,5 років Конструкторським бюро «ЛУЧ». За оцінками вартість одного такого дрону складає 45,6 млн гривень, якщо виробництво здійснюватиметься серійно, то ціна може бути зменшена на 30-40%.
Він оснащується вітчизняною оптико-електронною станцією, може використовувати декілька типів двигунів. Це як вітчизняні АІ-450Т2 та МС-500В-05С/СЕ, також іноземного виробництва – Rotax 914. В залежності від типу двигуна різниться і його «пуста» та «повна вага».
У варіанті з АІ-450Т2 ці показники складають 535/1225 кг відповідно, для МС-500В-05С/СЕ – 530/1220 кг та для Rotax 914 – 420/1130 кг.
Максимальна швидкість з:
- АІ-450Т2 – 580 км/годину
- МС-500В-05С/СЕ – 466 км/годину
- Rotax 914 – 210 км/годину
Управління комплексом здійснюється з мобільного пункту керування, що уніфікований з пунктом управління ракетного комплексу РК-360 МЦ «Нептун» та розміщується на шасі вантажного автомобіля, марка якого визначається замовником.
Пункт керування оснащується:
- робочими місцями для двох операторів
- антенами зв’язку
- апаратурою зв’язку
- електростанцією
- кліматичним обладнанням
При розробці БПЛА враховано досвід робіт та технічні рішення з «Нептуна», серед таких рішень – автопілот, також він пропонується у якості засобу його для цілевказання.