“Маяк-перспектива”, яке є дочірнім підприємством “Заводу “Маяк” веде розробку термобаричної міни у калібрі 120-мм. Про це директор підприємства Олександр Гордєєв розповів Defense Express під час детального інтерв’ю.
Зазначимо, що станом на сьогодні українські артилеристи не мають на озброєнні подібних боєприпасів, які є одними з найефективніших за бойовою потужністю.
“Маяк-перспектива” розвиває напрям створення мінометних боєприпасів. В першу чергу мова йде про 120 мм міну і перший постріл нею ми плануємо здійснити у цьому році. В нас є чудове вітчизняне підприємство, яке виробляє вибухові речовини і перша вітчизняна міна – буде термобаричною”, – повідомив Олександр Гордєєв.
З боку Defense Express зазначимо, що у порівнянні зі звичайною осколково-фугасним боєприпасом, термобаричний має значно більшу потужність.
Під час підриву термобаричного боєприпасу утворюється “хмара” з температурою 2400-2600 °C, яка “живе” біля секунди але “розтікатися” по всій площині. Наприклад, якщо від ударної хвилі та уламків можливо сховатися за рогом окопу, то він термобаричної зброї – це вже не вийде. Окрім того, внаслідок різкої ударної хвилі уражається легені, органи слуху тощо.
Нагадаємо, що максимально детально про те, як працює термобарична зброя Defense Express розповів Сергій Туренко, технічний директор – головний конструктор НВФ “Адрон”, яке веде розробку подібних видів боєприпасів.
Водночас для максимальної ефективності міномета міна повинна бути оснащена неконтактним підривачем. Це потрібно для того, щоб значно збільшити ураження противника за рахунок повітряного підриву над його позиціями, а не під час контакту з ґрунтом.
“Ми працюємо над двома варіантами підривача: барометричний підривач та активацією за допомогою передачі команди зі стрільбового радару. При використанні барометричного підривача, ми можемо виставити “нуль”, бо міна перед закладкою у ствол “запам’ятовує” показник тиску на рівні землі. Від цієї цифри ми вже можемо запрограмувати її на дію на висоті 10, 7, 5 метрів. У другому варіанті – ми можемо передати команду на підрив на будь-якій ділянці траєкторії польоту міни.
(Один з ілюстративних прикладів ефективності повітряного підриву снарядів)
Взагалі, реалії війни на Донбасі вже давно змінили уявлення про мінометний бій – ще ніколи в історії не було такого насичення контрбатарейними радарами. Зараз взагалі з’явився термін снайперського мінометного бою, коли використовуються метеостанції на дронах, а навіска пороху у вишибних зарядах вимірюється до третього знаку після коми”, – підкреслив директор “Маяк-перспектива” Олександр Гордєєв.