6 серпня у Міністерстві оборони України заявили, що замість українських бронемашин “Дозор-Б” закуповують польський аналог Oncilla, пише Depo.
“Міністерством оборони України, відповідно до державного оборонного замовлення на 2018, 2019, 2020 роки, здійснюється закупівля польських бронетранспортерів 4х4 Oncilla (аналог ТКБМ “Дозор-Б”)”, – повідомили у Департаменті військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони.
У Міноборони додали, що за період з 2017 до 2020 року відомство не закупило жодної української бронемашини “Дозор-Б”, при цьому не повідомивши про причини такого, на перший погляд, дивного рішення.
А рішення й справді дивне, тому що буквально кілька років тому перші особи держави публічно обіцяли закупити для української армії сотні бронемашин “Дозор-Б”. Зокрема, у 2014 році тодішній секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що для українських силовиків закуплять дві сотні таких автомобілів, а у 2017 році п’ятий президент України Петро Порошенко заявляв про позитивні відгуки про “Дозори” від військових і також обіцяв постачати їх для потреб армії.
Разом з тим, за весь час для потреб ЗСУ передали першу і поки що єдину партію “Дозор-Б” в складі десяти бронемашин. Сталося це у 2016 році, при тому, що презентація цієї бронемашини відбулася у далекому вже 2004-му.
“Після 2016 року замовлень на “Дозор-Б” не було. Ми більше “Дозори” не випускаємо. Я поставив запитання міністру оборони в очі: “Пане міністр, “Дозори” чому не замовляєте? Він нічого не відповів”, – заявив у коментарі для “Донбас.Реалії” директор львівського заводу-виробника Віктор Андрощук.
У Міноборони про недоліки “Дозорів” нічого не говорять, пояснюючи своє рішення не замовляти їх тому, що зацікавились іншою машиною – польським аналогом Oncilla. Разом з тим, недоліки, судячи з усього, таки мали місце.
“Недоліків було близько семи. Вони стосувалися температури у відділенні десанту, яка була вищою, ніж потрібно. Вони стосувалися шумів, що перевищували допустимий рівень. Вони стосувалися певним чином перевищень маси, яка була визначена за технічним завданням”, – розповів про недоліки бронемашини директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергій Згурець.
Крім цього раніше стало відомо, що ще у жовтні 2016 року “Львівський бронетанкововий завод” підловили на використанні неякісної польської броні Armstal-500 виробництва “Huta Stali Jakociowych S.A” для виробництва легкого бронеавтомобіля “Дозор-Б”. Точніше, броня, якій український завод присвоїв третій клас за стандартами НАТО, на сайті заводу-виробника проходила другим класом.
Невідповідність тоді виявив дніпровський юрист і волонтер Олександр Водоп’ян, який згодом у суді зумів довести, що польська сталь для БТР-3Е, БТР-4, ББМ “Дозор-Б” не була бронею.
“Під час випробувань бронетехніки якість броньованої сталі викликала сумнів, оскільки характер пошкодження, отриманий під час обстрілу корпусу ББМ “Дозор-Б”, засвідчив невідповідність заявлених вимог щодо кулестійкості”, – йдеться в рішенні суду.
Як відомо, ББМ “Дозор-Б” – це повнопривідна бойова броньована машина з колісною формулою 4х4. Це багатоцільовий захищений транспортний засіб для транспортування особового складу, зброї, та військового обладнання вагою до 2 тон.
При вазі 8,5 тонн “Дозор” розвиває швидкість до 100 км/год. Крім екіпажу, в десантному відділенні машини може розміститися ще 6 осіб. Броня автомобіля витримує попадання зі стрілецької зброї калібром 7,62. Озброєний “Дозор” дистанційно керованим великокаліберним кулеметом.
Що стосується польського броньовика, то його схожість з “Дозором” не випадкова – Oncilla створювалась на основі української розробки за придбаною поляками в України ліцензією на виробництво.
Перший броневик Oncilla представили в 2013 році, тобто, на дев’ять років пізніше від українського близнюка. Але, за словами експертів, це не завадило полякам перевершити український аналог.
“За оцінкою військових, які експлуатували ББМ Oncilla, машина зібрана більш якісно, у неї більш просторе компонування всередині. Машина менш шумна всередині, гальмівна система краща, заряджання йде зсередини”, – пояснив керівник Асоціації виробників озброєння і військової техніки України Руслан Джалілов.
Як бачимо, з одного боку жодної “зради” у тому, що Міноборони замовляє польську покращену копію вітчизняного застарілого броневика немає – пройшли ті часи, коли через держзамовлення в армію вимітали зі складів держконцернів усі неліквіди. Сьогодні треба йти в ногу з часом і бути готовим до того, що якщо ти не встигаєш – то тебе завжди можуть обійти конкуренти.
“Міністерство оборони зацікавлене в машинах такого класу, тому що воно відповідає за обороноздатність країни. Неважливо, яка це техніка: українська, американська чи польська. Вони вирішують завдання. Нам потрібна машина такого класу. Якщо “Укроборонпром” не постачає такі машини, то такі машини будуть закуповуватися за межами країни”, – вважає Сергій Згурець.
А з іншого боку, Міноборони могло б і дати шанс вітчизняному виробнику, склавши нове техзавдання з сучасними вимогами та врахуванням участі “Дозорів” у війні на Донбасі. Адже, коли мова заходить про танки, то при всіх недоліках “Булатів” і “Оплотів” ніхто від них відмовлятися не поспішає, а навпаки – спільними зусиллями працюють над виправленням недоліків.
