Автоновини Військова техніка

“Дозор”, який став ганьбою: Замість “Дозор-Б” Міноборони купило його польські аналоги Oncilla

"Дозор", який став ганьбою: Замість "Дозор-Б" Міноборони купило його польські аналоги Oncilla

Історія з запуском виробництва на Львівському бронетанковому заводі легкого українського БТР “Дозор-Б” завершилася повним провалом. Його виробництво так і не змогли запустити з 2014 році. І в кінці кінців Міноборони включило в оборонне замовлення на 2019 рік його польський аналог – Oncilla.

Але вся справа в тому, що Oncilla – це і є ліцензійна копія “Дозор-Б”, яка відрізняється лише невеликими змінами, але виробляється в сусідній Польщі.

На запит журналістів Донбас Реалії Радіо Свобода була оприлюднена інформація про закупівлю Міністерством оборони польських бронетранспортерів “Oncilla”. Зокрема, стало відомо, що Міноборони закупило польські бронетранспортери Oncilla і їх уже передали підрозділам ЗСУ.

"Дозор", який став ганьбою: Замість "Дозор-Б" Міноборони купило його польські аналоги Oncilla

Так на Oncilla встановлено дизельний двигун IVECO потужністю 210 кінських сил, для порівняння на “Дозорі” використовується двигун DEUTZ потужністю 190 к.с. Також відрізняється і число бійниць в корпусі для ведення стрільби. Використовуються й інші комплектуючі. Випускає Oncilla фірма Mista, яка раніше випускала грейдери і екскаватори. Крім двигуна головна відмінність – інший бойовий модуль. Але по суті Oncilla – це той же “Дозор-Б”, ліцензію на виробництво якого польській фірмі з міста Стальова Воля продали ще в 2013 році.




Польща вже почала експорт ліцензійних “Дозор-Б”. А в Україні поки тільки планують

Як же так вийшло, що польська компанія виявилася спритнішою, ніж весь “Укроборонпром”? І чому надали перевагу копії Дозору тільки з Польщі?

Це питання журналісти поставили Олегу Гладковському, який до березня 2019 року був заступником секретаря РНБО і курирував “Укроборонпром”.

"Дозор", який став ганьбою: Замість "Дозор-Б" Міноборони купило його польські аналоги Oncilla

А чому «Дозор» так і не дійшов до масового виробництва?

Олег Гладковський: Я вважаю, що він потрапив трохи не в свою нішу. БТР-3 і БТР-4 були більш затребуваними в армії і виконували більш широкий спектр завдань. Плюс швидко запропонували свої варіанти зі схожими характеристиками приватні підприємства. «Дозор» отримав ряд зауважень, їх потрібно було виправляти, а ті ж «Козак» і «Варта» були швидше доведені і прийняті на озброєння. Хоча моя думка: «Дозор» – це дуже непогана машина і її варто розвивати.

А ще ми зіткнулися із загальною проблемою для всієї України – відсутністю у нас в країні промислової політики. Я з нею стикався раніше по автопрому, але для військової техніки точно також необхідні постачальники комплектуючих, кооперація і т.п. На жаль, далеко не все взагалі може робитися в Україні. А для військового сектора додалася ще одна проблема – це ліцензування поставок продукції подвійного призначення. Іноді тільки дозволу на поставку якогось верстата з Німеччини доводиться чекати рік. І не факт, що рішення буде позитивним. Тому, швидких рішень у військовому секторі і не могло бути.

На жаль, але за 5 років “Укроборонпром” так і не зміг запустити масове виробництво “Дозорів”, витративши на його впровадження і доопрацювання значні кошти, і був змушений закуповувати польський повний аналог. А його погрожували поставити до армії ще в 2015 році і у величезних кількостях. Але “Дозор” став справжньою ганьбою “Укроборонпрому”.

Поділитися цим!
Загрузка...
Загрузка...

Ми в Facebook