Умови легалізації автівок на єврономерах, ухвалені Верховною Радою, водіїв цих транспортних засобів не влаштовують, пише Shpalta.
8 листопада Верховна Рада ухвалила закон, що знижує акцизи на розмитнення вживаних автомобілів з Європи. Законопроект №8487 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» підтримали 250 народних депутатів.
Згідно з документом, акциз на ввезені в Україну авто визначатиметься наступною формулою:
Сума акцизного податку = Базова ставка х Коефіцієнт двигуна х Коефіцієнт віку
Базова ставка: для авто з бензиновим двигуном – 50 євро, для авто з дизельним двигуном – 75 євро.
Коефіцієнт двигуна визначатиметься діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного авто в кубічних сантиметрах на 1000 кубічних сантиметрів.
Коефіцієнт віку дорівнюватиме кількості повних календарних років транспортного засобу.
Припустимо, ви придбали в Європі за 2000 євро 10-річний автомобіль з бензиновим двигуном об’ємом 2000 куб. см. Акцизний податок на таку автівку складатиме 1000 євро:
50 (євро) х 2 (2000 см3/1000) х 10 (років) = 1000 євро
У пояснювальній записці до законопроекту для зручності наведені таблиці розрахунку акцизного податку:
Розмір акцизного податку для автомобілів з бензиновим двигуном
Розмір акцизного податку для автомобілів з дизельним двигуном
Водночас для тих, хто розмитнить автомобіль упродовж 90 днів після набуття законом чинності, акциз буде вдвічі меншим. А всі сплачені українцями податки за цей період мають надійти в Пенсійний фонд.
Проте не слід забувати, що окрім акцизу, у вартість розмитнення авто також входять й інші платежі: ввізне мито (5-7,3% від вартості авто, залежить від типу та об’єму двигуна), податок на додану вартість (20% від суми вартості авто, акцизу та ввізного мита) і збір до Пенсійного фонду (3-5% від вартості). Тобто, якщо знову брати за приклад автівку за 2000 євро, то ввізне мито складатиме 100 євро, ПДВ – 620 євро і збір до Пенсійного фонду – до 100 євро. Таким чином разом із акцизом загальна сума розмитнення становитиме близько 1820 євро, тобто майже стільки ж, скільки коштувало авто.
Ухвалення закону супроводжувалось акціями протесту під стінами парламенту. Зокрема, активісти громадської організації «Авто Євро Сила» вимагали, аби народні депутати внесли і підтримали їхні правки до законопроекту.
«Найважливішим пунктом правок було скасування коефіцієнту віку автомобіля», – розповів у коментарі «Шпальті» керівник ГО «Авто Євро Сила Чернівці» Максим Бухтіяров. «Саме через цей коефіцієнт виходить дуже висока сума акцизу. Ніхто від кращого життя не їде і не купує за кордоном нові автомобілі, переважно беруть машини, яким 10-15 років. Але 10-15 років експлуатації авто за кордоном і той же період використання в Україні – це зовсім різні речі. Для нас дуже важливо було прибрати цей коефіцієнт, щоб розмитнення не так сильно било по кишенях громадян. Без врахування віку, наприклад, акцизний податок на автомобіль з бензиновим двигуном об’ємом 2000 кубічних сантиметрів складав би 100 євро. Але якщо цій машині 15 років, то треба заплатити 1500 євро, бо вона, нібито, забруднює навколишнє середовище. При тому, що в нас їздять старі «Жигулі», «Москвичі», які вже жодним нормам не відповідають. Окрім цього, ще 500-800 доларів людина має витратити, щоб поставити машину в законне поле і оформити на митниці договір купівлі-продажу, щоб заїхати розмитнювати машину. Але нам не пішли назустріч, натомість ще й проголосували за законопроект №8488, у якому прописані штрафні санкції. Там є пункти, згідно з якими українець не має права перебувати за кермом автомобіля з іноземною реєстрацією. Також передбачені великі суми штрафів за понаднормове перебування на території України», – сказав Максим Бухтіяров.
За його словами, найближчим часом акції протесту продовжаться – збиратимуть водіїв авто як з іноземною, так і з українською реєстрацією. Також об’єднуватимуться з профспілками та перевізниками. Першочергово наполягатимуть на тому, щоб Президент ветував ці закони.
«Ми розуміємо, що розмитнення за 100 євро не буде, тому що крім акцизу є ще ПДВ 20%, від якого нікуди не дінешся, є ще ввізне мито, збір до Пенсійного фонду, військовий збір. Ці стягнення ми навіть не обговорюємо, вони потрібні країні. Питання тільки щодо акцизу, адже цей податок необхідний для захисту певної групи товару. До чого тут автомобілі, що ми захищаємо? У нас немає власного автовиробництва, відповідно, немає що захищати», – зазначив Максим Бухтіяров.
Також активіст сумнівається, що всі охочі встигнуть скористатися можливістю сплатити пільговий акциз упродовж 90 днів.
«Я думаю, що це нереально. Наразі в Україні дуже велика кількість машин на єврономерах. Якщо зараз всі поїдуть через митницю, то це буде колапс, вона просто зупиниться – і легкові автомобілі не будуть їхати, і фури, і комерція. Якщо за одну зміну можна перевірити 100, чи навіть 200 транспортних засобів, а їх в Україні більше двох мільйонів, то навіть проста математика показує, що всі не зможуть вкластися у ці терміни.
Окрім цього, немає обґрунтування способу визначення акцизного податку, звідки ці базові ставки 50, 75 євро, звідки ця формула? Чому використовується множення, чому не ділення, не корінь квадратний? Пояснення цій формулі немає», – розповів керівник ГО «Авто Євро Сила Чернівці».
Своєю чергою, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії, менеджменту та адміністрування ЧНУ імені Юрія Федьковича Богдан Сторощук бачить позитив в ухваленні закону щодо акцизу на автомобілі з Європи.
«Щодо формули обчислення акцизного податку можна багато сперечатися, але сплата стає нижчою, ніж була. А повністю ліквідувати акциз було в принципі неможливо з двох причин: перша – це як-не-як певні надходження до державного бюджету; друга – це створило б неприємний правовий прецедент. Цим рішенням зроблені певні кроки до врегулювання юридичної колізії, згідно з якою було багато порушників закону, і всі про це знали, але реакції на це не було. Тобто фактично населення України поділялося на тих, хто здійснював ті чи інші кроки згідно із законом і тих, хто вважали, що цей закон поганий і ним можна нехтувати. Я не захищаю попередній закон, він був ненормальний, але потрібно розуміти, що всі перед ним рівні. З іншого боку, таку ситуацію, яка була, нормальною теж важко назвати. Звичайно, що люди, які порушували цей закон, не покарані, і з правової точки зору це певний мінус. Після ухвалення змін є надія, що цю ситуацію вирішуватимуть. Але велике питання, наскільки цей закон буде реалізовуватися.
Водночас необхідно розуміти, що хто б що не говорив, в Україні зберігається досить великий рівень привабливості у автомобілів, які були у вжитку, але які відповідно до нашого рівня життя і вимог до транспортних засобів є цілком придатними і гідними для використання. Відповідно, логічно, що наша влада, з точки зору перспективи, хоче мінімізувати ввезення таких авто і обкладає їх додатковими стягненнями. Та попри це населення значною мірою орієнтоване на продовження масового використання таких автомобілів», – сказав у коментарі «Шпальті» Богдан Сторощук.
Із усього вищезазначеного можна зробити висновок, що зміни до законодавства, ухвалені Верховною Радою минулого тижня, дозволять дешево розмитнити тільки відносно нові автомобілі. Переважній більшості українців, котрі «пригнали» більш доступні, бюджетні транспортні засоби, яким понад десять років, сплата акцизного податку обійдеться у кругленьку суму. Тому, імовірно, ставити крапку в цьому питанні поки рано. Адже протестних настроїв суспільства конкретно це рішення парламенту не знизило.
Іван Сірецький
