Мало хто знає, але на Запорізькому автомобільному заводі розробляли по-справжньому армійські машини. Ще в 60-і роки ЗАЗ представив армійський транспортер переднього краю (ТПК) – ЗАЗ-967.
Спочатку завдання полягало в розробці машини з відкритим кузовом невеликої висоти з двома поздовжніми місцями для носилок, які були пристосовані для подолання невеликих водних перешкод, транспортування літаками або вертольотами і повітряного десантування.
На ЗАЗі створили окрему платформу, і підігнали під неї серійний верхньоклапанний V4 з повітряним охолодженням. Автомобіль також отримав блокування диференціала в задньому приводі.
Перші дослідні зразки плаваючого транспортера ЗАЗ-967 отримали барабанну лебідку, пару глушників з правого та лівого боків капота (вихлоп був виведений вниз), відкидний задній борт з запасним колесом. Управляти ТПК можна було не тільки сидячи або лежачи в кузові, але і слідуючи поруч з ним, переміщаючись поповзом збоку автомобіля, і навіть під ним.
Друге покоління машини отримало деякі зовнішні зміни – звужену передню частину і заховану під кожух вихлопну. Крім того на зміну старим моторам прийшли нові – МеМЗ-966 потужністю близько 22 к.с., що працювали з чотириступінчастою МКП. Також з’явилося ще кілька інновацій: колісні редуктори, незалежна торсіонна підвіска, примусове відключення приводу задньої осі.
Через всього лише рік на заводі прийшли до висновку, що ТПК вимагає нові силові агрегати, більш потужні. Так на ЗАЗах з’явилися мотори, які видавали 27 к.с.
Треба сказати, що досвідчені і передсерійні зразки транспортерів мали суцільнометалеві платформи з бортів, а також пару відкидних (і знімних, якщо вимагала ситуація) трапів-містків. Їх можна було підняти і створити таким чином огорожі для носилок. Крім цього, було створено дослідний зразок, в якому трапи перетворювалися в спинки сидінь.
Незважаючи на те, що запорожці створили цілком придатні для армійської служби ТПК, роботи над ними були припинені в 1967 році.
ДЖЕРЕЛО: nakapote.com