Автоновини Військова техніка Статті Цікаво

Автомобілі Перемоги у Другій світовій війні

Віддаючи данину пам’яті героям Другої світової війни не можна забувати про ті автомобілі, які посприяли солдатам і їх союзникам в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників. Багато автомобілів того періоду, відслуживши своє на благо світу, зараз є пам’ятками.

Багато з них, ще на ходу, але не без допомоги ентузіастів, які займаються їх обслуговуванням.  Однак роки йдуть, покоління змінюються, і деякі уявляють собі, як виглядають автомобілі тієї епохи, тільки завдяки фільмам про війну. Ми вирішили віддати данину поваги «залізним коням», які внесли свій вклад у Велику Перемогу. У цій статті ми постараємося згадати значущі автомобілі, якими користувалися наші українські солдати і їх союзники.

ГАЗ-ММ і ГАЗ-М1

Фото: ГАЗ-ММ або «полуторка»




Говорячи про Другу світову війну не можна не згадати «полуторку» і «емку», іншими словами ГАЗ-ММ і ГАЗ-М1. Історія вантажівки ГАЗ-ММ або в простолюдді «полуторка» почалася з того самого моменту, як в 1932 році в розпорядженні радянських інженерів виявилися креслення і машинокомплекти автомобіля Ford-АА. Однак нашим умільцям довелося вносити деякі зміни в конструкцію автомобіля. Зовні він все ж нагадував «Форд», але для радянських громадян він назавжди залишився всіма улюбленою «полуторкою».

Фото: ГАЗ-М1

Схожа історія пов’язана і з легковиком ГАЗ-М1. Прототипом для “емки” послужив Ford model A. Також, як і з вантажівкою, інженерам довелося попрацювати і щось змінити. Так і вийшов автомобіль ГАЗ-М1. З приходом війни «полуторку» довелося модернізувати. В першу чергу думали про здешевлення і прискорення виробництва: країна виявилася не готова до трагічних подій. До початку війни зовнішній вигляд ГАЗ-ММ змінився кардинально: у вантажівки пропала права фара, дзеркало заднього виду, бампер, глушник і навіть передні гальма. Незважаючи на те, що вже якийсь час кабіну «полуторки» робили повністю із заліза, довелося «затягнути паски», кабіна знову стала дерев’яною, також, як і сидіння водія. Автомобілі, стали називатися ГАЗ-ММ-В (умовно), що означало «військові».

ЗІС-5 і ЗІС-6

Багатьом ЗІС-5 (або «тритонка») відома по пам’ятникам Другої світової війни, саме «тритонка» частіше за інших (навіть частіше «полуторки») з’являлася на п’єдесталах. Хоча зовні автомобілі дуже схожі, але ЗІС-5 значно більше свого побратима ГАЗ-ММ. Його прототипом став вантажний автомобіль Autocar-5S. Однак він виступив тільки прототипом. Радянським інженерам довелося «повозитися» і створити з того, що у них вже було більш сучасний і витривалий автомобіль.

Фото: ЗІС-5

Що у них в результаті і вийшло. Як і ГАЗ-ММ, для військових цілей «тритонку» модернізували. Спочатку «Катюшу» пробували монтувати саме на вантажний автомобіль ЗІС-5, але шасі вантажівки не витримувало інтенсивності стрільби, до того ж автомобіль мав не надто хорошу прохідність по грунту. Тому «Катюшу» вирішено було монтувати на ЗІС-6 – шестиколісного




побратима «тритонки». Однак навіть для ЗІС-6 вона виявилася занадто важкою, тому, коли по ленд-лізу в СРСР почали поставляти «Студебеккер», «Катюші» стали кріпити саме на них.

Фото: ЗІС-6

ГАЗ-67

У 1942 році в СРСР з’явився «Наш Вілліс», автомобіль ГАЗ-67, який також називали «Іван-вілліс» або «Козлик». Однак появу ГАЗ-67 передувало створення ГАЗ-64 – його спроектували і зібрали всього за 51 день. Однак випущений він був обмеженим тиражем, всього 686 примірників. Після чого було прийнято рішення вдосконалити ГАЗ-64, саме так з’явився «Наш Вілліс» або «Козлик».

Фото: ГАЗ-67

У 1942 році ГАЗ-67 вже поставлявся на фронт. А вироблявся він аж до 1953 року. Після чого його змінив ГАЗ-69. Однак радянським солдатам бракувало вітчизняних автомобілів, що цілком зрозуміло, враховуючи умови воєнного часу. Заводи не встигали випускати необхідну кількість автомобілів, адже більшість з них були перепрофільовані на виробництво зброї. Тому без допомоги союзників радянська армія програвала по укомплектованості автотехнікою. Інший раз саме наявність автомобіля, який би міг швидко доставити військовослужбовця з терміновим повідомленням з точки «А» в точку «Б», вирішувало результат цілого бою. Тому потрібно віддати належне радянським союзникам, що входять в Антигітлерівську коаліцію, які займалися постачанням автомобілів на територію Союзу. Найбільше автомобілів прибуло в СРСР за договором ленд-лізу з США.

Willys MA, Bantam BRC 40 і Ford GP

Willys MA «Вілліси» змогли підкорити наших солдатів настільки, що всі військові позашляховики (крім позашляховиків фірми «Бантам») називали саме «Вілліс».

Фото: Willys MA




Історія Willys стартувала за рік до початку Другої світової війни і пов’язана зі скандалом. І навряд чи хтось міг подумати, що «вілліси» стануть настільки популярні серед радянських солдатів. Почалося все з того, що армія США організувала конкурс на створення військових позашляховиків. Учасникам конкурсу запропонували вкластися в 2 місяці. Тоді в конкурсі брали участь 2 фірми: «Willys-Overland Motors» і «American Bantam». В термін конкурсу уклалася тільки компанія «Бантам», проте фірма «Вілліс» вирішила хитрувати і не здаватися. Компанія підкупила когось із посадових осіб, щоб продовжити терміни конкурсу, після чого викрала технічну документацію суперника і, власне, створила свій «Вілліс».

Фото: Bantam BRC 40

Однак завдяки тому, що терміни проведення конкурсу збільшилися, в ньому тепер вже могла взяти участь всім відома компанія «Ford». Так вийшло, що всі три «перших» військових позашляховика виявилися схожі один на одного. Але тепер-то ми знаємо, що компанія «Вілліс» викрала креслення у «Бантома», але чому прототип «Форда» виявився схожий на автомобілі конкурентів – залишається загадкою, можливо гігант автомобілебудування теж вирішив схитрувати. Так з’явилися Bantam BRC 40, Willys MA і Ford GP.

Фото: Ford GP

Більшу частину з «пробних» позашляховиків відіслали в СРСР за програмою ленд-лізу. У свою чергу американські автомобілі дуже полюбилися радянським військовослужбовцям, вони виявилися менш вибагливими, ніж вітчизняні машини і без проблем долали бездоріжжя. Особливо полюбилися військовим «вілліси». «Вілліс» називали всі позашляховики, крім автомобілів «Бантам» їх люблячи називали «бантиками».

Studebaker US6

Фото: Studebaker US6

«Студебекери» теж припали до смаку радянським солдатам. Але поява на території Радянського Союзу «Студебеккера» пов’язано з провалом фірми на території Америки. Вантажівка Studebaker US6 не підійшла по ряду характеристик для армії США, тому фірма «Studebaker Corporation» могла б провалитися, якби не ленд-ліз і поставки в Союз і Великобританію. Вантажівки виявилися набагато більш «витривалі», ніж радянські машини. На «Студебекери» кріпилися «Катюші». Більшість «Студебеккерів», що відправлялися по ленд-лізу союзникам, були доставлені в СРСР, набагато менше вантажівок вирушили до Великобританії.

Matador

Фото: Matador



Одним з найпопулярніших тягачів англійської армії був Matador. Він використовувався для перевезення великовагових знарядь. З 1937 року по 1945 рік було вироблено понад 10 тисяч тягачів Matador. В армії Великобританії «Матадор» використовували аж до 1970 років. Транспортування знарядь могла потягнути не кожна вантажівка, але у «Матадора» з цим проблем не виникало. Він мав безліч модифікацій. Були навіть версії тягача з гусеницями.

Peugeot 201

Фото: Peugeot 201

На «службі» в численних французьких штабах перебували легкові автомобілі «Пежо» і незважаючи на те, що зовнішній вигляд автомобіля Peugeot 201 навіть віддалено не нагадував військову машину, «Пежо 201» використовувалися як для перевезення командувачів, так і в бою. На задньому сидінні міг спокійно розміститися кулеметник з боєкомплектами, який стріляв через відкриту частину брезентового верху кузова.

Автомобілів, які брали участь у військових діях було багато, одні запам’яталися краще, ніж інші. Говорити про них можна годинами, а згадувати їх тижнями. Але ще важливіше пам’ятати про героїзм громадян, які ціною власного життя захищали свою Батьківщину і дали можливість мирно жити наступним поколінням. Ми зобов’язані дякувати їм і зробити так, щоб їх подвиг ніколи не був забутий.

Загрузка...
Загрузка...

Ми в Facebook